|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Статті: Вірменський собор в “місті на камені”. "Лицар на білому коні" міф чи реальність? Присвячується невідомому художнику
Роздуми:
|
Думки вголос
Присвячується невідомому художнику
Думаю почати цю історію потрібно з пояснення чому я її написав. Отож завжди намагався зрозуміти людей, зрозуміти те, що вони відчувають і чому вони це відчувають. Не намагаючись поділити усіх людей на добрих (тих хто все робить вірно з моєї, суб'єктивної, точки зору) і поганих (які роблять невірно, з моєї, суб'єктивної, точки зору), і навіть не думаючи що всі мають і добре і погане, а просто зрозуміти такими які вони є. Можливо найбільшою загадкою для мене є дівчата яких сьогодні стає модно називати "блондинками". Адже власне вони є тими, хто на мій погляд найбільше приховують себе. Але до цього я повернуся пізніше, тепер історія. Пару тижнів назад, як появилось перше ясне весняне сонечко я вирішив взяти фотоапарат і піти трохи по фотографувати, тим більш що незадовго до цього придбав новий об'єктив і думав як би це його випробувати. Отож вибрався я на берег Дніпра, трохи фотографував, трохи гуляв, трохи сидів вигрівався під променями весняного сонечка і раптом помітив, що на сусідній лавочці сидить дівчина, нічим не примітна, на перший погляд "блондінка", одягнена як зараз модно, але в ній було щось інше, в ній проблискувало щось не притаманне "блондінкам". Я почав придивлятися чим вона займається і помітив, що вона малює, маю досить непоганий фотоапарат зробив її фото, що правда аж дома зміг розібрати, що вона малювала, але це ліричний відступ :-) Власне вона наштовхнула мене на думку, що я знаю багатьох людей, знаю як виглядає серце багатьох людей, але не знаю як воно виглядає у тих гарних дівчат які біжать за модою, що примушує їх бути таки які вони є. Довго я думав, але так і не дійшов висновку, адже вони такі самі люди як усі, з таким самим серцем, але вони його не показують, ми бачимо гарну оболонку-тіло в одежі і забуваємо про те, що під цієї оболонкою "модниці" укривається таке саме серце як у всіх інших, яке так само болить, мучиться, шукає, прагне, кохає. Хоча боїться показати це. Дивно але власне ця невідома художниця примусила мене замислитись про це. Коли мої знайомі побачили це фото вони сказали, що "вона як жива", вони говорили про якість фотознімка, а мені прийшла думка, що дійсно всі ті дівчата які ховаються під красою є живі, а не гарні ляльки. Адже вони теж люди, тільки щось примусило їх вдіти гарну оболонку і приховати за нею власне серце. Якщо чесно маю прагнення колись поговорити з такою "блондінкою", але не на тему яку вони найчастіше ведуть, а про її серце, подивитися що укривається в ньому, адже власне в нашому серці і є справжня краса і те, що воно укриває є справжнім скарбом. Можливо власне в цих красунь і приховується усе дуже глибоко, адже їх імідж вимагає завжди бути на висоті і не показувати біль, страждання, невдачі, адже власне цей самий імідж і сприяє тому, що вони все більше і більше стискають все в собі і ховають під гарною оболонкою, але завжди не можна усе приховувати, колись воно все взірветься і що тоді? Власне і що тоді?
|
