Ахіор - статті

Статті:

Роздуми:

Кодак – “Ключ до Запоріжжя”

Кодак (пол. Kudak, чит. Кудак) – фортеця, яка колись стояла на правому березі Дніпра біля Кодацього порогу, в околицях сьогоднішнього Дніпропетровська.

Перша і Друга фортеця

За версіями українських істориків, збудована польськими загарбниками у 1635 році з метою ізолювання Запорізької Січі.

Може для початку потрібно з’ясувати чи насправді Річ Посполита була загарбником. Ми говоримо про XVII століття: такої країни як Україна не існує ні на мапі, ні в свідомості людей. Територія сьогоднішньої України тоді була землями Речі Посполитої: Галичина – Русь Галицька, Київщина – Русь Київська, Хмельницька і Вінницька області – Поділля, територія біля Чорного моря – або Кримське ханство, або просто Дикий степ. Місце де повстає Кодак є власне частиною цього Дикого степу і це власне землі Речі Посполитої.

В 1635 році повстає Перша фортеця. В документах Речі Посполитої того часу можна знайти причину заснування фортеці: оберігати південні кордони Польщі, обмежити контакт хлопства з Січчю Запорізькою (на яку вони втікали), а також попереджати напади Запорізьких козаків на Крим. Називали її “Ключ до Запоріжжя”.

В той час Запорізькі козаки жили за рахунок платні, яку отримували від короля, але платню отримували лише реєстрові козаки, отож усі інші утікачі з українських земель її не мали і мусили за щось жити, вони промишляли грабунком, так власне грабунком. Сідали на “чайки” і пливли до кримських міст, які знаходились біля моря, грабували їх і поверталися на Січ. Сьогодні історія називає ці рейди визволенням невільників, але чи насправді це було визволення невільників? Так, невільників вони рятували, але при цьому грабували усе місто і спалювали його. Чи так себе поводять цивілізовані люди?

Повернімося до Першої фортеці. Це була чотирибастіонова фортеця оточена валом, водяним ровом і двома півбастіонами. Побудований під керівництвом французького інженера Guillaume de Vasseur de Beauplana за прикладом нідерландських фортець. У фортеці було 200 найманців-драгунів під керівництвом французького полковника Jeana de Marion (Jan Marian). Будування було закінчено в липні 1635 року, але довго проіснувати їй не судилося. В ніч з 3 на 4 серпня козацьке військо під керівництвом гетьмана (нереєстрового війська) Івана Сулими, повертаючись з подорожі на Крим, зненацька напавши здобули фортецю, при цьому перебивши усіх, хто там знаходився і зруйнувавши фортецю. Відповідь на таке нечуване звірство не примусила себе довго чекати. Польща висилає карну експедицію проти козаків під керівництвом гетьмана Stanisława Koniecpolskiego. Взнавши про це козацька старшина злякалася наслідків і видала Івана Сулиму, після чого він був страчений у Варшаві 12 грудня того ж року.

Кодацький порого. Фото почю ХХ ст.

Але історія Першої фортеці на цьому не завершується. В 1637 році гетьман Stanisław Koniecpolski відновив руїни фортеці і розмістив там 400 вояків.

У 1639 році Польща будує Другу фортецю неподалік попередньої за планом Fryderyka Getkanta та Wilhelma le Vasseur de Beauplana. Нова фортеця має шість бастіонів і збільшена майже в 3 рази. Нову фортецю оточують земляні вали, клещі від сторони Дніпра, з трьох сторін водяні рви і два ряди вбитих в землю загострених паль. В’їзна брама знаходиться з західної сторони. У фортеці розміщують 600 вояків, також було 13 гармат (6 бронзових і 7 залізних), також збудували сторожову вежу в 3-х км від фортеці..

В 1640 році комендантом новозбудованої фортеці назначається Krzysztof Grodziеcki herbu Łada, який щойно повернувся з Тридцятилітньої війни.

Думаю варто трохи зупинитися на його особі. Навчався в Голландії, після повернення на Батьківщину брав участь у війні зі шведами в 1626-29 роках, служив на Гданському Помор’ї під керівництвом великого коронного гетьмана Stanisława Koniecpolskiego, після чого брав участь в Тридцятилітній війні. Будучи комендантом Кодака приймав участь в битві під Охматовим. Двічі був у полоні. Як комендант Львівського гарнізону обороняв місто перед російсько-козацьким військом. Літом 1656 року керував артилерією при штурмі Варшави, також керував артилерією при штурмі м. Торуня і Ельблонга.

Перша фортеця

У квітні 1648 року козацькі війська почали штурм фортеці Кодак. Фортеця вистояла 7 місяців. Потрібно взяти під увагу, що вона знаходилась посеред голого степу і комендант з військом усвідомлювали, що допомоги не буде, але вони всеодно витримали. Фортецю здали лише тоді, коли закінчились припаси і продукти. За умовами здачі фортеці 1 листопада 1648 року комендант Krzysztof Grodziеcki з військом вийшли з фортеці при хоругвах і зброї. Козаки гарантували їм вільний вихід і можливість приєднання до війська Речі Посполитої, але шляхетність козаків як завжди виявилась лише примарою. Коли військо увійшло до першого ж лісу на них зненацька напали козаки: частину вбили, більшість, разом з комендантом взяли у полон.

Після Переяславської ради Кодак був відданий у власність козацького війська.

Після поразки Івана Мазепи у складі шведського війська під Полтавою, Кодак стає блокпостом Російської імперії від Запорожців. У 1711 році за умовами Пруського мирного договору Кодак був цілковито зруйнований.

В 1771 році за Пруським трактатом фортеця була повністю знищена.

У 1910 році з ініціативи Дмитра Яворницького на місці фортеці був установлений пам’ятник.

Після цієї історії в мене повстає запитання: “На скільки ця фортеця є гордістю українського козацтва? Що такого славного для нашого народу в історії цієї фортеці?”

22.02.2008

Czołowski A., Kudak. Przyczynki do założenia i upadku twierdzy. "Kwartalnik Historyczny" R. 40:1926, s. 161-184

Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I

	Ad maiorem Dei gloriam

На головну сторінку	ікони	*нариси*	*історія та культ ікони*	*символіка та канон ікони*	*статті та роздуми*	фото	інші проекти	*ссилки*	Контакти