|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
Статті: Вірменський собор в “місті на камені”. "Лицар на білому коні" міф чи реальність? Присвячується невідомому художнику
Роздуми:
|
Наша поведінка Основою нашої поведінки, захоплень, вибору праці і партнера в житті є дитинство. Нещодавно помітив, що всі люди намагаються повторити своє дитинство, намагаються створити з особами яких кохають обстановку яка панувала в їх домі. Перший раз з цим зустрівся у ДДА (Дорослих Дітей Алкоголіків) та ДД (Дорослих Дітей), у яких це виражено не в найкращий спосіб, але нещодавно помітив, що це стосується усіх людей. Ми всі прагнемо щоб те, що нас оточує було як дитинстві. Думаю причиною є наше прагнення повернутися в дитинство, знову одіти ті рожеві окуляри, які ми тоді носили, утекти від відповідальності свідомого життя, від піклування про родину, про те, що потрібно працювати, що потрібно відповідати за кожне слово і вчинок. Також це є причиною того, що кожен хлопець коли закладає свою родину почина поводитись так само як його батько, (це саме стосується і дівчат які поводяться як їх матері). Ми прагнемо створити дім нашого дитинства усіма силами і робимо це навіть не помічаючи це. Як добре, коли це стосується чогось доброго: прагнення мати велику родину, або доброта відносно інших людей; є гірше, коли це незадоволення своїм чоловік (дружиною), постійне прагнення контролю дітей, або недовіра до них. Не хочу сказати, що ми є копією наших батьків раз і назавжди, НІ! Ми маємо такі задатки, але це не незмінним, кожна людина може змінюватись як в кращу сторону, так і в гіршу, це все залежить лише від нас! Тільки ми, з власного бажання можемо змінитися, тільки приклавши власні сили, потративши час, переступаючи через себе самого можемо змінитися на краще, але для того, щоб це учинити потрібно спочатку побачити, що потрібно змінити. Бажаю усім змінювати тільки в кращу сторону! 15.09.2007
|