|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Статті: Вірменський собор в “місті на камені”. "Лицар на білому коні" міф чи реальність? Присвячується невідомому художнику
Роздуми:
|
Кохання і вірність
Кохання не є цілком готове. Воно стає. Не є урочистим вбранням, готовим до вбрання, але шматком матеріалу для кроїння та шиття. Не є будинком з ключами, які дають в руку, але будинком для планування, будування, утримування, а часто навіть для ремонтування. Не є покореною вершиною, але виходом з долини на здобуття вершини, болючі падіння в холодні ночі або в спекотні сонячні дні. . Не є тріумфальним ТАК, великим пунктом фінішу в музиці посеред криків і брав, але є багатьма маленькими «так», які наповнюють життя посеред багатьох «ні», які відкидаємо по дорозі. Не є новим, досконалим життям, яке з’являється в одну мить, але є джерелом і довгим бігом річки з багатьма заворотами, часом майже сухої, а деколи заливаючої береги, а головне - завжди прямуючої до моря.
Вірність не є цілком готова, вона стає, як кохання, Бо вона її нерозлучна подруга. Бути вірним, це не значить: не блукати, не вдарятись, не падати, не ображати. Це значить вставати і йти далі, Це виконувати докінця спільно запланований план, Це довіритись комусь посеред темної ночі, Це підтримувати взаємно посеред падінь і поранень, Це віра у всеперемагаюче КОХАННЯ серед кохання. Часом вірність - Це вірність Ісуса, який прибитий до хреста, з тілом і серцем порубаним через невірний люд самотнім покинутим зрадженим Залишається вірним аж до смерті, пробачає і далі посвячує себе для інших, через свою жертву НАЗАВЖДИ РЯТУЄ КОХАННЯ.
* * *
Найважливіше це присутність, а через неї відкривання людині, що вона важлива для Тебе. Кохання - це відкривання в другому його краси і розпалювання довіри до себе. Кохати когось значить об'явити йому, що є гарним, здібним до чудових речей, привітати його в собі і помагати йому крок за кроком рости, одночасно розпалювати в ньому довіру до себе самого.
|
