|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Статті: Вірменський собор в “місті на камені”. "Лицар на білому коні" міф чи реальність? Присвячується невідомому художнику
Роздуми:
|
Нове ім'я кохання Чому людина веде себе так, а не інакше? Чому ми ображаємо когось не прагнучи цього? Відповідь на ці запитання криються в нашому дитинстві. Життя можна порівняти з будинком, який будується. Спочатку кладуть фундамент і якщо він поганий, то весь будинок може завалитися. Так само і в житті, фундамент нашої свідомості та поведінка – це наше дитинство.
Зустріч. Іра - приваблива, добра дівчина, студентка 2 курсу університету, яку друзі люблять за її уважність і турботу до всіх. Саша - молодий хлопець, який після школи потрапив до війська, а повернувшись поступив до університету. Одного разу друзі знайомлять його з Ірою, вона йому одразу сподобалась і виглядало ніби він їй теж. В розмові з'ясувалось, що вони навчаються в одному університеті. Через декілька днів він знову зустрів її в університеті і запросив на дискотеку, вона погодилась. Через тиждень вони пішли у кіно і так почали зустрічатися. Тоді Саша почав пізнавати її краще, помітив наскільки вона чутка, уважна та добра людина не тільки до нього, але й до всіх людей. Якось він взнав, що вона зустрічалась з його знайомим – Валерієм, і що вони розійшлись коли Валерій був у війську. Коли Саша про це взнав, то був здивований цим, адже знав, що Валерій був хлопцем з важкої родини, його батько бив мати, його, брата. Потім батьки розлучилися, але коли Валерій виріс, то почав поводитись як його батько: якщо йому щось не подобалось, то він бив мати і свого меншого брата. Щоправда на людях він був дуже милим і привітним. «Можливо вона не знала всього про його сім'ю, а на вигляд Валерій дуже привітний», - думав Саша. Іра дуже часто згадувала свого попереднього хлопця і як їм було весело разом і який Валерій був сильний та сміливий. У Саші це постійно визивало ревність і одного разу він не витримав і розповів Ірі все про свого знайомого: про його батька, про те як Валерій ставиться до матері і брата. Яким же було його здивування, коли Іра сказала, що вона знає це все. Цього Саша не чекав, але подумав, що може це і стало причиною їх розриву. Пройшов час, але Іра і далі ставила Валерія в приклад. Саша був спантеличений чому вона ставить в приклад когось, хто не поважає власну мати. Одного разу він прямо і спитав про це, а Іра сказала: «Але ж він був добрим до мене. Я не ставлю його в приклад, а лише деякі його дії». На запитання як вона ставиться до Валерія вона відповіла, що вони друзі і що їй його шкода. Так пройшов рік. Вони краще взнали один одного. Поволі перед Сашею відкривалось життя Іри, її батьки були розлучені, це його не дивувало, адже це сьогодні «нормально». Коли батьки жили разом, то батько багато пив і часто приходив додому п'яний, робив скандали, бив маму, на неї він ніколи не піднімав руку, але вона це все чула і життя їй здавалось кошмаром. Дуже часто як вони були десь в гостях або до них хтось приходив батько бігав біля своєї дружини і всім розповідав, яка вона класна і як він її кохає, цілував її, обнімав. Але коли вони були вдома самі, то він сідав перед телевізором і нічого не казав. В Іри з Сашею все виглядало інакше, вони були щасливі що мали один одного. Настав Новий рік, 2-го січня Іра вирішила познайомити Сашу зі своїми родичами. Коли вони йшли до родичів, то сильно посварились і півдороги не говорили. Коли майже дійшли, то Іра підійшла, взяла його за руку і сказала: «Ну все, усміхнись, ми майже прийшли. Якщо родичі побачать, що ми посварились, то будуть вважати, що я маю поганого хлопця, який мене ображає». Сашу це здивувало, чому він мав усміхатись комусь, але її слова були логічні. Пройшов час, одного разу Іра сказала, що він дуже сильно ревнує її до всіх, що вона дивиться на нього і сама стає ревнивою. Сашка це збентежило, але він і сам вважав себе ревнивим і тому рішив, що вона права, вибачився перед нею і пообіцяв виправитися. Батько Іри. Одного вечора вони зустріли її батька, від нього несло перегаром, а він побачивши її, почав обнімати і цілувати. Батько розповів, що він був на заробітках і привіз гроші, що багато думав і зрозумів свої помилки, що хоче повернути маму і її. Іра цьому дуже зраділа. А Сашко татові дуже сподобався. Коли вони повертались додому Іра багато розповідала про тата, що тішиться його зміненням. Вона розповіла, що коли була маленька, то тато дуже сильно ревнував маму до всіх і одного разу як вона з мамою повернулися від тітки, то тато прийшов п'яний і вже збирався робити погром, як мати вирішила піти від нього, але він став в дверях і не випускав, тоді мати відкрила вікно і разом з нею стрибали з 2 поверху, а потім через ціле місто йшли в кімнатних тапках, хоча вже була пізня осінь. Потім тато попросив пробачення і вони повернулись, але коли Іра хотіла провітрити кімнату, то помітила, що батько забив вікна і вони не відкриваються. Пройшли місяці. Іра хотіла пофарбувати волосся, а Сашко не любив фарбоване волосся і казав їй про це. Одного разу він приходить, а вона пофарбована. Він запитав: - Навіщо ти пофарбувалась? - Мені захотілось. - Не розумію, ти вчора питала чи хочу, щоб ти пофарбувалась, я відповів ні і ти казала, що не будеш. Що ж сталося? - Просто захтілося. Наступав ще один Новий Рік, Саша і Іра зустрічалися вже більше 2-х років і починали думати про весілля, всі хто їх знали теж вже чекали цього. Перед самим Новим роком Іра зробила йому сцену, що він її не кохає, що вона все робить для нього, а він навіть не старається. В саму Новорічну ніч Іра побігла до тата, бо той просив прийти. Тато сидів у пустій квартирі не знаючи що робити і з ким святкувати. З друзями він вже попив і хотів би святкувати з сім'єю, а немає з ким. Тоді Іра вирішує, що вони залишаються, бо тата самого не можна залишити: «Він такий нещасний», - сказала вона. Сашка це заділо, адже вони мали святкувати з друзями, а тут на тобі - з татом, який вже добряче випив і скоро засне або і зовсім не буде пам'ятати. Іра наполягала на своєму. Сашко образився і пішов до друзів сам. В 23.45 прибігає Іра і каже, що він їй дорожчий ніж тато, бо з ним вона буде ціле життя і вони святкували разом. Але через місяць почала докоряти, що він думає лише про себе, а не про неї, що йому не важлива доля її батька, а він теж заслуговує на любов. Все, більше не можу. В квітні в Іри тяжко захворіла бабуся, вона відпросилась в університеті і поїхала. Через пару тижнів повернулася. Сашко страшно сумував і дуже втішився її поверненню. Він запропонував Ірі, щоб вони разом пішли десь посиділи, але Іра хотіла піти до друзів. Сашко був спантеличений чому вона хоче йти до друзів, а не бути з ним. Він їй сказав про це, а Іра відповіла, що він егоїст, адже їх вона теж не бачила, а не тільки його. Сашко образився, сказав що між ними все, розвернувся і пішов. Пройшов місяць, спочатку Сашкові було тяжко, хотілось піти до Іри. Він багато думав про це. Час йшов, друзі не давали йому сумувати і одного ранку коли він прокинувся, то усвідомив, що життя без Іри не закінчено і що так краще для нього і на серці спокійно. Одного разу він пішов зі своїм найкращим приятелем на пиво і той йому сказав, що він аж помолодшав від коли розійшовся з Ірою, що їхні відносини не могли дійти до чогось нормального, адже вона просто пожирала його. А знаєш як я страждала? Пройшов ще місяць, одного суботнього ранку дзвінок в двері, Сашко заспаний відкриває двері, а там Іра. «Можна зайти?» - спитала вона. Сашко запросив її, запропонував каву, вона погодилась. Отож сіли на кухні. - Як живеш? - почала розмову Іра. - Нормально. - Зустрічаєшся з кимось ? - Ні. - Чому? Ти ж такий гарний, добрий хлопець, – спитала з насмішкою - Іра, ти прийшла мене ображати чи хочеш щось сказати ? – суворо спитав Сашко - Ні, прийшла помиритись, знаєш я ображалась на тебе, дуже сильно. Спочатку ненавиділа тебе, ненавиділа себе, думала життя без тебе покінчене, адже я мріяла бути лише з тобою, а ти… А знаєш, що я хотіла закінчити життя самогубством? Якби я була якоюсь малоліткою, то так би і зробила, ти був моєю мрією, з тобою я була як в раю. Мені більше нічого не було потрібно – казала крізь сльози Іра. - Знаю, що ображала тебе, але і ти мене теж, і я тобі пробачила, а ти мені не хотів, ти просто погрався мною і кинув як непотрібну іграшку. Не знаю скільки би продовжувалась ця розмова, як раптом тишу розірвав телефон, дзвонила сестра Сашка, їй була потрібно його допомога і Сашко використав цей шанс, щоб утекти від Іри. Прощаючись вона сказала, що він був найкращий, поцілувала його і пішла. Потім Іра зателефонувала до нього і почала його розпитувати про все, так ніби нічого не сталося, але коли помітила, що він намагається закінчити розмову і не поділяє її дружнього тону, то сказала, що він змінився і не в кращу сторону. ДДА. Один з однокласників Сашка вчився в Варшаві на психолога і якось вони зустрілись. Той розповів Сашкові про синдром ДДА (Доросла Дитина Алкоголіка), розповів про симптоми і наслідки. Сашко одразу згадав Іру, згадав що її батько був алкоголіком і прослухавши симптоми зрозумів, що вона має цей синдром. Ввечері він зателефонував їй, розповів про цей синдром, про наслідки, про те що це можна вилікувати і запропонував зустрітись, Іра погодилась. Через два тижні вони зустрілись. Пішли пройтись через місто, Іра почала розповідати про свої успіхи, що вже майже закінчила диплом, що вже працює і багато заробляє, що в неї все в порядку, що не сумує за ним, але ображає її те, що він так цинічно поступив з нею, що вона все одно змогла вилізти з цього і зараз має нових друзів, нове життя, що щаслива. Але в її розповіді пробивався егоїзм, прагнення показати яка вона крута і як вона добивається всього що хоче. Сашко знову намагався їй пояснити про ДДА, але вона відповіла з усмішкою: «Маю одного знайомого психолога, сказала йому про цей синдром, а він посміявся, що такого не існує». Більше Сашко нічого не говорив, просто провів її додому і більше ніколи не говорив до неї.
До читача. Можливо прочитавши цей текст подумаєш, що це не про тебе, що ти не маєш цього, але алкоголіком не мусив бути твій батько або мати, міг бути дідусь, бабуся, адже якщо твої батьки росли в сім'ї алкоголіка, то вони мали ДДА, а людина яка має цей синдром не може виховати дітей не передавши їм цього. Адже кожний батько і мати є копією власних батьків і використовують ті самі методи виховання, хоча можливо і називають їх по-іншому.
Риси Дорослої Дитини Алкоголіка: - Розповідають що є нормально, а що ні - Мають труднощі з доведенням до кінця того, що почали - Брешуть навіть тоді, коли могли б сказати правду - Безмилосердно засуджують себе і звинувачують - Мають проблеми з переживанням радості і забави (будучи в тверезому стані) - Відносяться до себе дуже серйозно - Мають проблеми з будуванням близьких відносин - надмірно реагують на зміни, на які не мають впливу - Постійно шукають підтвердження та визнання - Вважають, що відрізняються від усіх інших - Є або дуже відповідальні або зовсім не відповідальні - Дуже добрі (пробачливі), навіть якщо мають докази, що інша сторона на це не заслуговує - Піддаються імпульсам - вважають себе винними коли стають в обороні власних потреб і часто поступаються іншим - Бояться людей, а особливо перед керівництвом - Мають страх перед чужим гнівом і авантюрами - Часто поводяться як жертви - Дуже сильно бояться, що їх кинуть, або когось втратять - Бояться показати свої почуття - Дуже легко потрапляють в залежність або знаходять залежних партнерів - Імпульсивні. Вибирають якийсь напрямок у вирішенні якоїсь справи без поважного розглядання всіх інших можливостей. Найчастіше ця імпульсивність приводить до великих проблем, що визиває в ДДА ненависть до себе і втрати контролю над оточенням. Ситуацію владнюють, але на це йде велика кількість енергії.
|
