|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Ad maiorem Dei gloriam |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Статті: Вірменський собор в “місті на камені”. "Лицар на білому коні" міф чи реальність? Присвячується невідомому художнику
Роздуми:
|
Неймовірна історія
Це сталось в одному сучасному монастирі. Один молодий монах вирішив ввечері піти в каплицю помолитись і от він біжить по сходах, входить в каплицю, мочає руку в воду роблячи знак хреста. Не вмикаючи світло стає на одне коліно, сідає на своє місце. Одним поглядом звертає очі на дарохранительницю, бере до руки розарій, який висить в нього на поясі і починає молитву. Раптом чує, що в тиші каплиці, серед її темноти роздається звук, щось капає і це починає його дратувати. "Що це, адже недавно закінчили ремонт каплиці, підлога огрівається і немає жодних труб. Що це капає?" - думає собі. Не витримавши встає, вмикає світло і починає шукати що може капати. Раптом над дарохранительницею на великому дерев'яному хресті помічає Ісуса, але не фігурку з дерева, а живого з тіла і кісток, а з Його ран тече кров і капає на землю. Це вона його дратує. В здивуванні не може сказати ні слова, падає на коліна і згинається до землі, зі страхом підносить очі і питає: "Господи, чому Ти на хресті?!!". Ісус підтягується на зранених руках і каже: "Твій сьогоднішній гріх Мене прибив!.." Раптом помічає під хрестом старшу жінку і розуміє, що це Марія, тільки Вона не в сяючій сукні і довкола Неї немає світла, зараз Вона є Матір'ю, матір'ю людини, яка вмирає на хресті. Монах зривається і біжить до свого настоятеля, забуваючи постукати вривається до нього і побачивши його кричить: - Він там!!! Він на хресті в каплиці, а під хрестом Його матір!!! Настоятель дивиться на нього здивованим і суворим поглядом: - Хто?! - Ісус!!! Він висить на хресті в каплиці!!! - Так, я знаю, Він завжди там висів, - так само здивовано відповідає настоятель. - Ні отче, Він висить на хресті! - кричить монах. - Але Він завжди там висів. - Ісус, який висить на хресті в каплиці живий, а з Його ран капає кров! - Ти добре себе почуваєш? Ти випадково не захворів? - стурбованим голосом питає настоятель - Зі мною все добре, але Він там вмирає! - Він вмирає кожного дня, наш гріх Його прибиває до хреста. - Але я цього не хочу! - Але Він хоче. - Що зробити щоб Він не вмирав, не був на хресті, не страждав?! - Ми нічого не можемо зробити, щоб Він не страждав, але можемо зробити ці страждання меншими. - Як?!! - Менше грішити. Наприклад, як ти ведеш себе приходячи в каплицю чи храм? Що робиш спочатку, вітаєшся з Ним чи дивишся по сторонам? Те саме стосується і Святої Меси. Він прагне, щоб ти Його любив, а не тільки робив що вимагає обряд!
Любові прагну, а не жертви, більше пізнання Бога ніж всепалення (Ос.6,6)
|
